Стрийщина вшанувала Подвиг Героїв Крут

DSCN0376

29 січня заступник голови Стрийської районної ради Мирон Войтович взяв участь в тематичному заході «Вони загинули за Україну». 

DSCN0340

Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять славних синів України, які 29 січня 1918 року загинули в бою під Крутами. Ведучі заходу та виступаючі провели своєрідну паралель між історичними подіями 102-річної давності та нинішньою ситуацією на сході України. І тоді, і нині українська нація, українська державність постали перед загрозою держави-агресора – Росії.

DSCN0352

Звертаючись до присутніх о.Андрій Бінас зазначив, що, незважаючи на трагічне закінчення Бою під Крутами, пам'ять про його Героїв буде жити вічно. І найкращою пам’яттю для цих молодих людей є такі заходи, як сьогоднішній. «Ми маємо, як і вони, вірити в нашу Україну, боротися за неї і молитися за нашу свободу».

Присутні переглянули відеофільм про події під Крутами, а також виступи вихованців і педагогів районного Будинку учнівської та юнацької творчості та студентів Стрийського аграрного коледжу.

 

Довідково:

Бій під Крутами – бій, що відбувся 16 (29) або 17 (30) січня 1918 року біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина. Одночасно з ним у Києві розпочалося третє більшовицьке повстання, яке змусило у вирішальний момент розвернути підкріплення, направлене на цей напрямок, на його придушення.

Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.

У бою під Крутами оборонці української державності виконали наказ командування і зупинили стрімкий наступ ворога. Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

Сучасників особливо вразило поховання 27 сильних в повному розквіті сил юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і були ними страчені. На похороні в Києві біля Аскольдової Могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».